Codein Purple Drank Грязи

Яхатарти!

Чуваки, держитесь крепче, сейчас вам расскажу немного про мою жизнь, где закладки и пластилин - это не игрушки для детей, а настоящая реальность. Меня зовут Рэпсоди, но друзья называют меня Просто Рэп. Почему? Кайфую от музыки, наварить кайф и от наркоты, и это моя личная история, которую я сейчас с вами поделюсь.

Все началось как-то совершенно случайно. Я работал в такси, думал, что это стабильная халява, где можно неплохо заработать, между пикапами слушать свои хиты. Но когда ты все время на дорогах, тебе нужно чем-то заняться, чтобы не сойти с ума.

И вот я, привыкший к ночным сменам и безразмерным курам, которые безумно тянули внутрь. Но однажды, в одной из моих поездок, мне в руки попалась маленькая пластиковая упаковочка с закладками, а соседнее сидение забилось грязными крысами. И тут я подумал: "Что, если...?"

Эта мысль окаленела мою сущность, когда я решил попробовать то, что там оказалось. Вспыешики света, побеждающие тьму в моей душе, как звезды на небе. Пластилин, сверкающий в лунном свете, стал моей постоянной компаньонкой. Это было что-то невероятное - чувство полного расслабления и свободы.

Но как ни странно, работа в такси стала для меня еще большим кайфом. Когда я сажал пассажиров, я сразу же начинал крысить у своих. Водилу окружали разные типы, и мне было несложно притянуть к себе диазы, наркотик и даже закладки. Я стал настоящим наркоторговцем, спрятавшимся под крылом такси.

Но чем дольше я крысил, тем больше страху попасться. Измена, все же, не могла проходить незамеченной, хоть и была прикрытая служебными делами. Мои клиенты, узнавшие, что я продавец закладок, оборачивались ко мне спиной, как будто я был прокаженным. Все, кроме тех, кто был в том же деле, но им я доверял не больше, чем курице - эфедрону, которая меня все время на месте делала.

Когда я попробовал закладки в первый раз, меня охватил дикий кайф, что я просто не мог остановиться. Они были моей нирваной, моим возвышенным состоянием. Но все, что поднимается, рано или поздно падает... и я тоже.

Мои друзья, которые со мной делали бизнес, стали настолько необдуманными и глупыми, что в один момент мы попались на глаза полиции. Игра уже закончилась, и меня пригласили на тот самый "четвертый уровень" понять, что такое заточка, не в психушке, а в реальности.

Так что, друзья, мораль этой истории такова: независимо от того, насколько красивым и увлекательным может показаться пластилин или закладки, помни, что они могут превратить тебя в бомжа на углу улицы, которым никто не замахивается.

Remember:

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!